|
· Гостей: 1
· Користувачів: 0
· Всього користувачів: 105
· Новий користувач: abernospess
| |
|
|
Короткий історичний огляд періоду міжцарства в Росії (завершення) |
|
 Престол посів «викрикнутий» на Красній площі 19 травня боярин князь Василь Іванович Шуйський (1606—1610). Новий цар дав так званий хрестоцілувальний запис, у якому зобов'язувався зберегти всі привілеї бояр: не судити їх без Боярської думи і не віднімати вотчин.
Детальніше |
|
|
Державний апарат в Стародавньому Єгипті (завершення) |
|
 Характерно, що дія центрального адміністративного апарату був притаманний дуалізм — рудимент існування в Єгипті колишніх двох незалежних держав (Південного и Північного Царств). Так, у державі було дві царські скарбниці, два охоронці царської печатки, голову фараона увінчувала подвійна червоно-біла корона.
Детальніше |
|
|
Короткий історичний огляд періоду міжцарства в Росії (початок) |
|
Після смерті Івана IV країною правив його син Федір. Другий син — Іван — був убитий батьком, а третій, малолітній Дмитрій, на самому початку царювання Федора був висланий з Москви до Углича.
У 1691 р. рознеслася звістка, що царевича Дмитрія вбито; прямого спадкоємця царського престолу не було, тому що цар Федір був бездітним.
У січні 1598 р. помер цар Федір Іоаннович, і династія Рюриковичів припинила своє існування.
Детальніше
|
|
|
Участь українського козацтва в Хотинській війні (короткий огляд). |
|
 У 1614— 1618 рр. морські походи запорозьких козаків до турецьких портів західного й південного Причорномор'я, а також підтримка польською владою антитурецьких повстань у Валахії та Молдавії викликали у відповідь спустошливі татарські Й турецькі набіги на українські землі. Розпочалася польсько-турецька війна 1614— 1621 рр.
Детальніше |
|
|
Державний апарат в Стародавньому Єгипті (продовження) |
|
Титулатура єгипетського фараона складалася з п'яти Імен, з яких тронне ім'я пов'язувалося з титулом «цар Верхнього та Нижнього Єгиптів», а особисте — з титулом син Сонця». Єгиптологи вбачають у титулі «син Сонця» вияв шовінізму єгиптян. Мовляв, у такий спосіб єгиптяни давали знати нубійцям, лівійцям та азіатам, що вони мають бути вдячними Єгипту за ту частку світла й тепла, яка Перепадає їм від фараона. Зверхнє ставлення єгиптян до сусідніх народів мало під собою реальну основу, адже Єгипетська держава була найсильнішою у регіоні.
Детальніше |
|
|
Державний апарат в Стародавньому Єгипті (початок) |
|
Сама природа подбала про те. щоб Стародавній Єгипет розвивався як над централізована
держава. Якщо в Месопотамії можна було відводити від кількох русел Євфрату окремі магістральні канали, що забезпечувало господарську, а значить і політичну незалежність адміністративно-територіальних округів (міст-держав), то єгиптяни мали одну-єдину водну артерію, користуватися якою доводилося спільно, всім номам, розташованим ланцюгом уздовж вузької річкової долини.
Детальніше |
|
|
Народження староєгипетської держави (завершення) |
|
Першим єгипетським володарем, про якого зберегла пам'ять історія, був верхньоегипстськнй цар, що мав дивне ім'я Скорпіон. Він вийшов переможцем у війні з північними номами. Опісля нього у Верхньому та Нижньому Єгипті володарювало ше кілька (чи кілька десятків) царів. Першим загальноєгипетським царем став на рубежі IV—III тис. до н. є. Міна (Менес). Єгиптологи нерідко ототожнюють його то з Нармером. то з володарем на ім'я Аха, то приписують всі ці імена одній особі. З воцарінням Міни завершився Додинастичний період історії Єгипту.
Детальніше |
|
|
Народження староєгипетської держави (початок) |
|
Люди почали селитися в Нільській долині ще в сиву давнину. Перші їхні ранньоземлеробські поселення історики датуються VII тис. до н. є. Вони складалися з кількох землянок і халуп. У господарській діяльності найдавніших поселенців у долині Нілу відчувався вплив передньоазіагського населення, яке, зокрема, навчило тамтешню людність розводити овець та кіз. Квартали пізніших таких поселень у Єгипті VI—V тис. до н. е. вже налічували по 12—13 халуп. На межі V—IV тис.
Детальніше |
|
|
Природнокліматичні умови Єгипту (завершення) |
|
У давнину рослинний і тваринний світ у Єгипті був значно багатший, ніж тепер. Там росли акація, тамариск, смоківниця (фіга, інжир), сикомор (лика смоківниця), персей, пальма (фінікова та дум), лотос, папірус (з нього єгиптяни робили матеріал для письма та невеликі річкові судна), долину вкривав густий трав'яний килим. Весною в долині бродили дикі віслюки, берберійські вівці, зубри, антилопи, газелі, жирафи, леви та леопарди, а нільські болота обжили дикі кабани. У самому Нілі водилися гіпопотами, крокодили, численні види риб. Одним словом, країна була благодатним краєм для мисливців і рибалок, які постачали ринок дичиною та рибою, нерідко збагачуючи собою меню хижаків, особливо крокодилів.
Детальніше |
|
|
Росія в переддень правлінння Івана Грозного (короткий огляд) |
|
До кінця XV ст. склалися умови для переходу об’єднавчого процесу російських земель у завершальну стадію — етап формування єдиної держави. Великий вплив на розвиток цього процесу зробила зовнішня небезпека. Одержавши ряд значних перемог над своїми суперниками і досягши значних успіхів у боротьбі із Золотою Ордою, московські великі князі виступали як головна політична сила на Русі.
Детальніше |
|
|
Природнокліматичні умови Єгипту (продовження) |
|
Ніл, розливи якого стародавні єгиптяни називали Хапі, утворюється злиттям у самому центрі суданської столиці Харгум двох повноводих річок: стрімкого Голубого Нілу, що витікає з високогірного ефіопського озера Тана, та спокійного Білого Нілу, який бере початок з озера Вікторія в Екваторіальній Африці. Подібно до річок-близнюків Месопотамії, Ніл не лише напоював спраглу землю, а й створював родючий і невибагливий до обробітку мулистий фунт. Щороку він відкладав у долині майже 100 млн. тонн дуже багатого на органічні та мінеральні добрива алювію.
Детальніше |
|
|
|
Для участі в міні-чаті Ви повинні залогінитися
| |
|
