Це найраніше поселення вікінгів в країні. Розкопки під Фюзінгом біля данського кордону дозволяють ототожнити поселення із Сліасторпом, про яке книжники правителя франків Карла Великого згадували як про військову базу ранніх скандінавських королів, що створена біля 804 року. ЇЇ точне місцезнаходження до цих пір залишалося невідомим.

Керівник розкопок Андрес Добат з Університету Орхуса (Данія) підкреслює: так це чи ні, але поселення дає цінну інформацію про військову організацію і містобудування самого початку епохи вікінгів.

Розкопки, що розпочалися в 2010 році, дозволили виявити близько тридцяти будівель. Дані аерофотознімки свідчать про те, що тут було розташовано приблизно двісті будівель. Головна з них має більше 30 м в довжину і 9 м завширшки. Будівля згоріла. Можливо, місто було взяте штурмом: з обвуглених стін стирчать стріли, а біля входу розкиданий часник, тобто «протипіхотні їжаки» того часу. Дослідники припускають, що колючки розкидали самі нападаючі — щоб «порадувати» тих, хто вибігав з палаючої будівлі.

Серед інших знахідок — дорогоцінні прикраси, скляні намиста і срібні монети.

Місто датується тим же періодом, що і довколишні укріплення Даневірке — вражаюча 30-кілометрова система земляних валів, зведених данцями в VIII столітті. Видно, поселення теж мало велике військове значення.

Якщо вірити літопису, Сліасторп служив військовою базою короля вікінгів Гетріка (Годвреда, Гудвреда), який відновив Даневірке на початку IX століття у зв'язку із загрозою франкського завоювання. Дійсно, саме в цей час Скандинавія потрапляє у поле зору хроністів Карла Великого.

Хоча саме місто не було укріплене, його оточували озера і болота, і пройти можна було лише по вузькому мосту. Жителі мешкали в землянках: можлива це був гарнізон Даневірке, а можливо житла будівників укріплення.

Про важливе значення міста говорить і те, що міжнародний порт і торговий центр Хедебю розташовувався всього в 4 км. від нього. Цікаво, що поселення поблизу Фюзінга має яскраво виражений скандинавський стиль, тоді як Хедебю несе змішані німецькі і слов'янські риси. Ймовірно, охочим дістатися до Хедебю був потрібний дозвіл від вікінгів. Зрозуміло, не безкоштовне.

За матеріалами National Geographic.