|
· Гостей: 1
· Користувачів: 0
· Всього користувачів: 105
· Новий користувач: abernospess
| |
|
|
П'єр Абеляр (короткий життєпис. Початок) |
|
 П'єр Абеляр народився в 1079 р. в заможній рицарській сім'ї, яка належала до відомого рицарського клану Гарландів. В сімї Беренгарія Гарланда у містечку Пале недалеко від Нанту (згодом, за місцем народження, Абеляра кликатимуть доктор Palatinus). У П'єра було три брати і сестра. Досягши повноліття П'єр відмовився від права старшинства і взагалі від спадщини. Він отримав навички військового мистецтва, світського зповодження (як ті всі діти дворян того часу), але його захопив інтерес і любов до знань, котрі і визначили його долю.
Формування поглядів Абеляра збіглося із періодом становленням та розвитку міст, які в Західній Європі стали не не лише центрами ремесла і торгівлі, але й центрами інтелектуальної діяльності. У соборних, єпископських, міських школах, як відомо, затверджувалася схоластика. Методика навчання в школах передбачала ведення диспуту, тому велике значення мала практика діалектичного аналізу (схоластика знайомила учнів з творами античних авторів, зокрема Арістотеля), логічного обгрунтування, аргументованого доказу, тобто використовувався інтелектуальний інструментарій. Крім того, схоласти прагнули розібратися в питаннях богослів'я, філософії з позицій міркування, розуміння. Виявилася важлива інтелектуальна проблема – природа загальних понять – «універсалій». Одні стверджували, що загальні поняття-універсалії не існують реально, а витягуються розумом людини із розуміння одиничних конкретних речей («номіналісти»). Інші («реалісти») вважали, що «універсалії» (загальні поняття) існують реально, незалежно від людської думки. Ці мудровані проблеми не обминув своею увагу і П'єр Абеляра.
Він в юності отримав чудову шкільну підготовку, зокрема його першим вчителем був єпископ Росцеллін, викладач школи в Компьєні – фундатор номіналізму. Потім Абеляр опинився в Парижі в кафедральній школі Нотр Дам, цього разу у Гильома Шампо, який дотримувався позицій «реалістів». Юний Абеляр без збентеження викликав свого вчителя на філософсько-богословські диспути, які стосувалися природи відкинутих понять. Абеляр вийшов з цього диспуту (як і з більшості наступних) переможцем. У цих диспутах виявилися сила і оригінальність його мислення: критичне ставлення до понять, логічне тлумачення догматів, викриття легенд. В результаті сформувалася його власна позиція: він виступав проти «номіналістів» і «реалістів». Свій погляд на «універсалії» Абеляр позначив словом «концептуалізм» – для нього реальні, окремі предмети, так само як і загальні імена, – не простий звук, а «концепт», що створюється людською думкою.
Після закінчення школи Абеляр на посаді магістра відкрив самостійні курси (Мелен, Корбей), потім курси в Лані – місті школярів, а потім власну світську школу в Парижі на пагорбі Св.Женевьєви (де пізніше виникне Сорбонна).
|
|
Будь-ласка, залогіньтеся для додавання коментарів
|
|
|
Рейтинг доступний лише для користувачів.
Будь-ласка, залогіньтеся або зареєструйтеся для голосування.
Немає даних для оцінки.
|
|
|
|
Для участі в міні-чаті Ви повинні залогінитися
| |
|
