|
· Гостей: 1
· Користувачів: 0
· Всього користувачів: 105
· Новий користувач: abernospess
| |
|
Кузьма Мінін (рік народження невідомий — 1616) жив у Нижньому Новгороді, торгував у м'ясній крамниці. У вересні 1611 р. він був обраний земським старостою в міській управі. Восени того ж року виступив ініціатором другого ополчення (перше було організовано на початку 1611 р. у Рязані Прокопієм Ляпуновим і розпалося через розбіжності між керівниками й ополченцями). Народне ополчення — це військо, створюване на допомогу армії на добровільних засадах. Кузьма Мінін вів облік зібраним І пожертвуваним коштам для створення ратного війська. Саме він запропонував залишити на чолі ополчення князя Д. М. Пожарського. Мінін брав участь у битві за Москву. Після звільнення Москви був нагороджений вотчиною і отримав чин думного дяка.
Князь Дмитро Михайлович Пожарський (1578—1642) у 1605 р. був воєводою. Восени 1608 р. розбив загін тушинців під Коломною, де виявив себе вмілим воєначальником. У 1609 р. розгромив загін отамана на підходах до Москви. Ця перемога принесла Пожарському славу. У 1610 р. він був призначений воєводою в Зарайськ.
У 1610 р. Пожарському було доручено охороняти обоз із казною, що був відправлений з Москви для кримського хана. Місія вимагала вірності присязі, мужності і виваженості. Воєвода прекрасно справився з дорученою справою.
Дворянин Ляпунов, керівник першого ополчення, намагався втягнути Пожарського в змову проти Шуйського, але той відмовився взяти в ній участь і заявив, що «буде на московському царстві Василь, йому й служитиме, буде інший цар, і тому також буде служити». Тим самим Пожарський підкреслював, що служить не людині, а державі в особі правителя. Він не поступився Лжедмитрію II Зарайськом і домігся того, що ряд міст, які раніше приєдналися до Лжедмитрія II, «відклалися від нього».
У складі першого ополчення Пожарський боровся в Москві (на Сретенці, біля Луб'янки). Він вправно керував вошами, але сили були нерівні. Вороги здолали. Сам Пожарський був важко поранений у голову і переправлений у Троїце-Сергіїв монастир, потім довго лікувався у своєму маєтку Мугреєво (біля Нижнього Новгорода).
Пожарський багато зробив для організації другого ополчення в Нижньому Новгороді і Ярославлі. Він також відзначився в ролі дипломата, доклавши чимало сил, щоб домогтися від шведів згоди не наступати на півночі в той час, коли ополчення повинне було просуватися до Москви.
Д. М. Пожарський керував звільненням Москви, що завершилося 26 жовтня 1612 р. За заслуги перед Батьківщиною в липні 1613 р. йому бур пожалуваний чин боярина, передані у вотчинне володіння землі в Суздальському повіті, подаровано багате промислове село.
Пожарський успішно воював проти поляків у 1615 р. під Орлом і Калугою; у 1618 р. обороняв Калугу й очолював похід до Можайська; у 1628—1629 рр. був воєводою в Новгороді. У 1634 р. загін Пожарського вступив у Можайськ.
|
Будь-ласка, залогіньтеся для додавання коментарів
|
|
Рейтинг доступний лише для користувачів.
Будь-ласка, залогіньтеся або зареєструйтеся для голосування.
Немає даних для оцінки.
|
|
|
|
Для участі в міні-чаті Ви повинні залогінитися
| |
|