|
· Гостей: 1
· Користувачів: 0
· Всього користувачів: 105
· Новий користувач: abernospess
| |
|
|
Виникнення польського королівства (Ч.5) |
|
Площа Польської держави на початку XI століття складала приблизно 250 тис. кв. км. Середня щільність населення — 5 человік/кв. км., але мали місце значні регіональні коливання: разом з пустинними лісовими просторами існували щільно заселені (близько 15 человік/кв. км.) райони, розташовані на родючих землях і в долинах річок, де були зручні шляхи сполучення. Чисельність населення Польщі перевищувала 1 млн чоловік. Переважна його більшість займалася сільським господарством. Найбільш численну суспільну групу як і раніше складали вільні кмети, що жили сімейними і сусідськими общинами. Старовинні племінні відмінності не були повністю стерті і зберігалися в територіальному поділі держави, а після створення польської церковної провінції (1000 р.) — в поділі на єпархії. Нижчим ступенем адміністрації були гродські округи, де перебували представники князя (пани, гродські комеси), наділені повнотою військово-адміністративної і судової влади на своїй території. При перших П’ястах одвічна територія племені полян зберігала своє привілейоване становище. Там знаходилися головні столичні гроди — Гнєзно, де розташовувалася резиденція князя, а з 1000 р. архієпископа, і Познань. У цих замках, а також у Гечі (що прикривав їх з півдня) та куявському Влоцлавеке відбувався збір загонів панцерників і щитоносців, що складали кістяк збройних сил всієї держави. Інші землі поки що вважалися залежними, а збереження завоювань гарантувала наявність сильного війська.
На військовий потенціал держави Мешко I звернув увагу автор першого докладного опису князівства — єврейський купець з Іспанії Ібрахім ібн Якуб. «...А що стосується країни Мешко, то вона найобширніша з їх [слов'ян] країн. Рясніє вона продовольством, м'ясом, медом і рибою. Збирає він [Мешко] податки в торгових динарах. Йдуть вони на платню його мужам. Кожного місяця припадає кожному [з них] певна кількість. Є у нього три тисячі воїнів в панцирях, [розділені] на загони, а їх сотня вартує десяти сотень інших [воїнів]. Дає він цим мужам одяг, коней, зброю і все, в чому вони тільки мають потребу...» Це один з найбільш розгорнутих описів княжої дружини — інституту, характерного як для німецьких, так і для слов'янських держав раннього Середньовіччя. Разом з дружиною при необхідності збиралися загони з вільного сільського населення. Воїнами були і представники знаті, що мала достатньо засобів на дороге спорядження і прагнули взяти участь у військових походах. На початку XI cт., коли військовий потенціал польської держави був особливо високий, загальна чисельність воїнів у різного типу загонах складала декілька тисяч. При обороні власної території від чужоземних загарбників це число могло збільшитися до 20—25 тис., оскільки тоді військова повинність розповсюджувалася на всіх вільних чоловіків, що проживали тій території, котра піддалася нападу. Проте по своєму озброєнню і підготовці ці люди істотно поступалися навченим воїнам постійного війська.
Виникнення польського королівства (Ч.1)
Виникнення польського королівства (Ч.2)
Виникнення польського королівства (Ч.3)
Виникнення польського королівства (Ч.4)
|
Будь-ласка, залогіньтеся для додавання коментарів
|
|
Рейтинг доступний лише для користувачів.
Будь-ласка, залогіньтеся або зареєструйтеся для голосування.
Немає даних для оцінки.
|
|
|
|
Для участі в міні-чаті Ви повинні залогінитися
| |
|