|
· Гостей: 1
· Користувачів: 0
· Всього користувачів: 105
· Новий користувач: abernospess
| |
|
|
Військове мистецтво Київської Русі (короткий огляд, продовження) |
|
Початки військового флоту
 Спеціального військового флоту у Київській державі не було, однаї русичі успішно використовували під час походів звичні транспортні судна. У якості екіпажу на суднах були дружинники та ополченці. За доби Київської Русі набули поширення три типи суден: човен, струг і лодія. Човни невеликих розмірів військового значення не мали й використову валися для плавання на невеликих річках. Струги, що були дещо більшими за човни, слугували для перевезення товарів й людей річками та озерами. Для далеких перевезень річками і морями, а також військові походів використовували лодії двох типів. Зі стовбурів великих дерев, зазвичай дуба й липи, вирубували «набійні лодії». Для збільшення вантажопідйомності на цей стовбур набивали одна на одну дошки («набої»). Згодом набув поширення другий тип суден, який більше використовали під час морських походів. Робили «лодії морські» повністю із дощок. Лодії рухалися під вітрилами та на веслах. Вони вміщували 40-60 чоловік зі зброєю, їжею та питною водою. Лодійний флот русичів був не лише засобом транспортування військ, але й ставав до бою з морськими кораблями противника.
Руські лодії відрізнялися від інших тогочасних засобів мореплавства невеликими розмірами, легкістю, рухливістю й достатньою вантажопідйомністю.
Стратегія і тактика руського війська
 У військових походах князів заклалася руська військова стратегія (підготовка, планування і ведення війн, військової кампанії та вирішальних операцій) і тактика (керівництво військовими частинами під час бою).
Після оголошення князем війни рать збиралася у визначеному місці і звідти організовано рушала у похід. Попереду рухалися загони сторожі, які охороняли головні сили й одночасно здійснювали розвідку й здобували «язиків» (полонених). За сторожею рухалися головні сили, за ними обози. На місцях зупинок військо будувало тимчасовий табір, оточуючи його возами або тином, і обов'язково виставляло охорону.
Під час бою війська русичів поділялися на три частини: центр й два крила (ліве та праве). Спочатку князівські дружини розміщали в центрі, а на флангах знаходилися «вої» — ополченці. Через деякий час цей порядок зазнав змін: на флангах знаходилася дружина, в центрі — «вої» Цю зміну викликала необхідність посилити фланги.
Бій розпочинали стріляниною лучників, а лише після цього рухалися основні сили. Перший удар завдавали списами, потім рубилися мечами. Перемогу здобували завдяки силі, мужності, вмінню володіти зброєю. Часто використовували обходи флангів, засідки, заманювання противника вдаваним відступом. Князі очолювали військо й власним прикладом надихали дружинників та воїв на подвиги.
Одним із тогочасних звичаїв русичів було святкування перемоги одразу після бою. Переслідування переможеного ворога, як правило, не застосовували.
|
|
Будь-ласка, залогіньтеся для додавання коментарів
|
|
|
Рейтинг доступний лише для користувачів.
Будь-ласка, залогіньтеся або зареєструйтеся для голосування.
Немає даних для оцінки.
|
|
|
|
Для участі в міні-чаті Ви повинні залогінитися
| |
|
