|
· Гостей: 1
· Користувачів: 0
· Всього користувачів: 105
· Новий користувач: abernospess
| |
|
|
Природно-кліматичні умови Месопотамії (початок) |
|
 Топонім «Месопотамія» перекладається як «Межиріччя». Його залишили нам у спадок стародавні греки, які так називали спільну заболочену долину річок-близнюків — Тигру і Євфрату. Територія Месопотамії географічно окреслена на півночі Вірменським нагір'ям, на сході — горами Загроса, на півдні — Перською затокою, на заході — горбистою Аравійською пустелею. Існує гіпотеза, що в сиву давнину Месопотамська долина була на 120—150 км коротша, ніж у наш час, оскільки через наноси мулу південна окраїна теперішньої алювіальної рівнини була з тих пір відвойована в моря, тобто затока поступово відступила, залишивши людям на згадку про свою колишню присутність малозаселену територію озер І боліт. Однак не всі геологи погоджуються з таким висновком. Деякі з них вважають, що відкладення наносів у дельті врівноважувалося просіданням корінної породи і шо берегова лінія, таким чином, за історичний період істотно не змінилася. Територія Месопотамії, яку Біблія називає «рівниною Санаар», поділяється на дві географічні зони — Північну (Верхню) Й Південну (Нижню) Месопотамію, географічний кордон між якими проходить приблизно по 43-му меридіану.
Південна Месопотамія, яку вчені ще називають Вавилонією, лежить у зоні пустельного клімату. З середини березня до кінця листопада, особливо в липні — серпні, там стояла пекельна спека, температура повітря в тіні не опускалася нижче + ЗО ‘С, часом перевищуючи + 50 'С. Нерідко шаленіли пилові й пішані бурі, які вмить укривали поля і гаї мертвим піщаним саваном. Дощу не бувало впродовж восьми місяців. Узимку нерідко налітали ураганні зливи, які перетворювали долину на суцільну трясовину. Під час такої зливи люди боялися виходити за поріг будинку, бо можна було прямо біля порога потонути. Сонячний диск, який кидав на землю не промені — розпечений свинець, швидко висушував землю, однак після цього на грунті залишався шар солі. Засолюваність полів була справжнім бичем месопотамських хліборобів, наслідком їхнього недбалого господарювання. Солончакові болота з'явилися спершу на крайньому півдні долини й згодом поширились у північному напрямку до самого Вавилона. Через них упродовж другої половини III тис. до н. є. у Вавилонії істотно скоротилися посіви пшениці, став гірше родити ячмінь. Шумери, таким чином, подали перший приклад нерозумного поводження з природою. Картина природнокліматичних умов Вавилонії була б неповною, якби ми не згадали про міріади комарів у тамтешніх очеретах річок та озер і про болотяну пропасницю.
|
|
Будь-ласка, залогіньтеся для додавання коментарів
|
|
|
Рейтинг доступний лише для користувачів.
Будь-ласка, залогіньтеся або зареєструйтеся для голосування.
Немає даних для оцінки.
|
|
|
|
Для участі в міні-чаті Ви повинні залогінитися
| |
|
