У період пізнього палеоліту людина все частіше ставить перед собою питання відносно того як побудовано світ та яке місце відведено людській істоті в ньому. Внаслідок цього починають формуватись первісні релігійні вірування у формі тотемізму, фетишизму, анімізму та магії.

Саме в цей період помітно розвивається духовне життя первісних людей яскравим свіченням чого стали численні фрагменти зразків образотворчого та прикладного мистецтва. Досить часто археологи знаходять на поселеннях цього періоду фігурки птахів та антропоморфні жіночі статуетки які умовно називають «палеолітичними Венерами». Для всіх жіночих зображень властива монументальність та виразність, при цьому, на думку вчених, вони повинні були символізувати єдність одного роду.

Окремо варто згадати про різноманітні зображення тварин які стали доволі масовими в цей період. Первісні художники увіковічнювали свої творіння на кістках та стінах печер. Відомим прикладом такого мистецтва є уламок бивня мамонта на якому митець вирізьбив голову птаха та імовірно черепаху (Кирилівська стоянка). Як припускають дослідники такі зображення були одним із важливих елементів мисливських ритуалів і були покликані «вбити» душу тварини чи птаха іще до початку полювання.

Найімовірніше, що саме для проведення мисливських ритуалів у пізньому палеоліті стали розвивати хореографію та музичне мистецтво. Яскравими підтвердженнями цього стали знахідки на стоянці Молодово (кістяна флейта), Мізин (ансамбль ударних інструментів пофарбованих у сакральний – червоний колір), Гагаріно (стилізовані статуетки танцюючих жінок).

У цілому можна констатувати, що мистецтво пізнього палеоліту стало свідченням пробудження людського розуму. Відбувається формування тісного зв’язку між практичним досвідом роду та уявленнями про фантастичний та магічний навколишній світ.