|
· Гостей: 2
· Користувачів: 0
· Всього користувачів: 105
· Новий користувач: abernospess
| |
|
|
Виникнення польського королівства (Ч.8) |
|
 Після смерті Мешко II і загальної кризи держави, викликаної повстанням знаті і залежного населення, трон отримав його єдиний син Казимир I Відновник (1034—1058). Але вже в наступному поколінні в боротьбі за владу зіткнулися Болеслав II Сміливий (1058—1079) і Владислав Герман (1079—1102), причому Владиславу вдалося домогтися трону тільки після вигнання старшого брата. Так само і два сини Владислава Германа — старший Збігнев і молодший Болеслав III Кривоустий (1102—1138) вели запеклу боротьбу за владу. Вона завершилася трагічною смертю Збігнева (1112), осліпленого за наказом брата.
Разом з органами влади і займаною територією елементом державної організації є суспільство. Без спільної і ціленаправленої праці його членів держава виникнути не може. Важливою віхою в розвитку польського суспільства цього періоду стало набагато сильніше, ніж в племінну епоху, соціальне і майнове розшарування. У ранньофеодальну епоху існували такі соціальні прошарки, як багата і могутня знати (можновладці), представлена нечисленною групою вищих сановників і вищого духовенства, вільне населення, підпорядковане княжій владі, і невільники, що належали або князеві, або представникам знаті.
Група вищих сановників, зрозуміло, була найменш численною і нараховувала близько тридцяти чоловік. До них можна віднести півтора десятки людей, що займали вищі пости в палацовому управлінні, комесів провінцій, архієпископа Гнезненського і єпископів інших міст, настоятелів декількох великих монастирів, близько десяти гродських панів, що управляли найбільш важливими в стратегічному і господарському відношенні округами. У джерелах збереглися не багато імен можновладців; з найбільш визначних нам відомі воєводи XII в.: при Владиславі Германі цей пост займав Сетех (Сецех) з роду Топорчиків, а при Кривоустому — Ськарбімір з роду Авданців і Петро Влостовіц з роду Лабендзей. Відомі також роди Гріфітів, Палуків, Одровонжей і рід комеса Воїслава. Палуки були пов'язані з Великою Польщею, Лабендзі — з Сілезією. Найбільше знатних родів походило з Малої Польщі.
Крім вузької групи вищих сановників, було ще близько 120 осіб, що займали інші важливі посади. До цієї групи відносилися приблизно 90 гродських панів, а також люди, що посідали деякі менш значні посади в духовній і палацовій адміністрації. Крім того, існувало декілька сотень нижчих гродських чиновників — «войських», «влодарів» і тому подібне До привілейованої групи належали члени княжої дружини. В той же час нам невідоме число лицарів, які, не посідаючи ніяких посад, мали землі, що обробляються залежними людьми, і служили князеві під час війни. Цей прошарок виник ще в племінний період; до нього могли належати і ті вільні селяни, на яких замість сплати податей був покладений призов і яким пощастило захопити на війні декілька полонених. Мова йде не про власників великих маєтків, оскільки їх в Польщі тоді ще не було, а про економічно самостійне рядове рицарство.
Відсутність великого землеволодіння була характерною рисою польської держави в перші століття її існування. Ми дізнаємося про це непрямим шляхом, аналізуючи доходи Гнезненського архієпископства, бенедиктинського монастиря в Могильні і знайомлячись з майновим становищем найбільших можновладців. У системі економічного забезпечення Гнезненського архієпископства раніше всього з'явилася десятина від княжих доходів, що складалися з податей, митних зборів і регалій, які поступали в гроди, що знаходилися на території архиепископства. Могильненське абатство отримало від князя Болеслава Сміливого право на дев'яту частину доходів від гродів Північною Мазовії. Таким чином, спочатку жалувалась не земля, а частина державних доходів від певного числа гродських округів. Якщо так було навіть у випадкуцерковних інститутів, завдяки яким до Польщі прийшли зразки європейської феодальної організації, у тому числі і модель феодальної власності на землю, то з ще більшою впевненістю можна стверджувати, що так само забезпечувалися і світські посадові особи.
Виникнення польського королівства (Ч.1)
Виникнення польського королівства (Ч.2)
Виникнення польського королівства (Ч.3)
Виникнення польського королівства (Ч.4)
Виникнення польського королівства (Ч.5)
Виникнення польського королівства (Ч.6)
Виникнення польського королівства (Ч.7)
|
|
Будь-ласка, залогіньтеся для додавання коментарів
|
|
|
Рейтинг доступний лише для користувачів.
Будь-ласка, залогіньтеся або зареєструйтеся для голосування.
Немає даних для оцінки.
|
|
|
|
Для участі в міні-чаті Ви повинні залогінитися
| |
|
