October 25 2021 03:27:33
Навігація
· Головна
· Статті
· FAQ
· Форум
· Каталог посилань
· Категорії новин
· Зворотній зв'язок
· Фотогалерея
· Пошук
· Reviews
Реклама
Зараз на сайті
· Гостей: 1

· Користувачів: 0

· Всього користувачів: 105
· Новий користувач: abernospess
Лічильники
Виникнення польського королівства (Ч.7)
Поряд з звичайними податями — зерно, велика рогата худоба і свині — та повинностями у вигляді участі в будівництві і ремонті градів, появилася особлива система повинностей, покликана задовольняти окремі потреби князя. Це були постачання ремісничих виробів і проведення кваліфікованих робіт; існували селища бортників, поставляли мед і віск, селища мисливців і рибалок. Основна частка подібних поселень створювалася самим князем.
Фінансовая система функціонувала таким чином: у замкових округах збиралися податі, які потім розподілялися князем. Це була екстенсивна система, проте вона задовольняла всі потреби правителя і пануючого прошарку суспільства.

До нього відносилися представники знаті («можновладці»), що визнала владу Пястів і представляли їх на власній території. У гродах, провінцій (крім Гнєзно і Познані, до них відносилися також Вроцлав, Краків, Сандомір, Плоцк, Крушвіца, Ленчица і Гданьськ), що служили столицями, перебували провінційні комеси, а приблизно в ста інших замках — гродські пани, оточені групою нижчих службовців: войських, коморників, влодарев і пивничих.

Найбільш впливовими сановниками, що за своїм статусом стояли навіть вище провінційних комесів, були єпископи. Їх резиденції знаходилися в Гнєзно, Кракові, Вроцлаві, Колобжегу, а також, з самого початку християнізації країни, в Познані. Мережа єпархій, що мали в своєму розпорядженні налагоджений апарат управління і щедро фінансувалися князем, складала один з найважливіших елементів управління. З другої половини XI в. до них додалися великі бенедиктинські абатства, які відігралвали подібну роль, — в Тинці, Могильні, пізніше в Тшемешні, — та стали опорою князів, що їх заснували .

Навколо князя склалася група придворних сановників, керівників центральних органів влади, що були чиновниками. Найважливішим з них по своєму становищу був палацовий комес, інакше ще називався воєводою, який управляв двором і разом з тим був головним після князя воєначальником. Зовнішньою політикою відав канцлер; оскільки ця посада вимагала письменності, її займали духовні особи.

На чолі держави стояв князь (у декількох випадках король), що походив з княжого роду полян. Теоретично він був ні в чому не обмеженим паном всього князівства, тобто його території, багатств і всіх жителів. Він був носієм всієї повноти влади, тому виступав і головнокомандуючим, і суддею, і адміністратором держави, яку повністю ототожнював зі своєю персоною. Проте його владу не можна назвати абсолютною, оскільки йому доводилося зважати на інтереси великої знаті (можновладства), без якої управління державою виявилося б неможливим.

Як і в інших державах середньовічної Європи, влада князя мала династичний характер. Проте сам принцип спадкування трону в рамках правлячого роду був недостатнім, оскільки у більшості князів було по декілька синів. Принцип первородства — «прімогенітури» (лат. primogenitura) і передачі владі тільки одному з синів послідовно не проводився. Наслідком були часті усобиці, які дозволяли знаті підсилювати свій політичний вплив, підтримуючи того або іншого претендента на престол.

Відомо, що у Мешко I були не менше двох братів. Вони були високопоставленими воєначальниками, а отже, користувалися довірою князя. Один з них, ім'я якого залишилося невідомим, загинув близько 965 р. у війні з велетами, інший, якого звали Чтібор, відзначився у 972 р. в битві з німецьким маркграфом Годоном під Цедінею.

Помираючи, Мешко I передав частину держави своєму первородному синові Болеславу, а частину — синам від іншої дружини, Оди. Болеслав, проте, порушив волю батька і вигнав Оду з синами із Польщі. У свою чергу він заповідав всю державу — разом з отриманою в 1025 р. королівською короною — своєму улюбленому синові Мешкові II, обійшовши старшого сина Беспріма. Слід мати на увазі, що королівська корона, крім іншого, була символом неподільності держави. Проте Мешко II (1025—1034), після ряду військових поразок і короткого правління Беспріма (1032), був змушений відмовитися від королівського титулу і виділити частки молодшому братові Оттону і одному зі своїх родичів на ім'я Дітріх (1032). В кінці життя він все ж таки зумів знову об'єднати всю державу в своїх руках.

Виникнення польського королівства (Ч.1)
Виникнення польського королівства (Ч.2)
Виникнення польського королівства (Ч.3)
Виникнення польського королівства (Ч.4)
Виникнення польського королівства (Ч.5)
Виникнення польського королівства (Ч.6)

Коментарі
Коментарі відсутні
Додати коментар
Будь-ласка, залогіньтеся для додавання коментарів
Рейтинги
Рейтинг доступний лише для користувачів.

Будь-ласка, залогіньтеся або зареєструйтеся для голосування.

Немає даних для оцінки.
Авторизація
Логін

Пароль



Ви ще не зареєстровані?

 Реєстрація 


Забули пароль?

 Відновити 
Останні статті
· Таємниця теракотової...
· Витоки китайської ци...
· Витоки китайської ци...
· Витоки китайської ц...
· Витоки китайської ци...
Міні-чат
Для участі в міні-чаті Ви повинні залогінитися

24/10/2010 18:48
Постараюсь виправитись найближчим часом. Якщо вас зацікавила певна тема- пишіть в форум. При потребі відкрию нову вітку.

23/10/2010 23:15
Чого не кидаeте нових цiкавих тем для обговорення

23/10/2010 11:10
Хай;-)

05/12/2009 00:34
хочу такой же дизайн=)

10/10/2009 12:56
Unawinobbyisa, я вас конечно понимаю, только чтобы ссылок больше не было, а то схлопочете бан.

28/09/2009 14:37
Спасибо, только вот сылочки на сторонние ресурсы не ставьте пожалуйста
Сторінка завантажилась за 0.06 сек. 2,153,903 унікальних відвідувачів